Поведінка в критичних ситуаціях
Учбові автодроми є комплексом стаціонарних споруд: майданчики первинного вчення, для відробітку відчуття габариту, що імітують основні елементи вулиць і доріг, складні і труднопрохідні ділянки руху, майданчики для імітації небезпечних ситуацій і ін. Залежно від категорії автодром має площу 4–8 га.
Тренування відчуття габариту і точності окоміру
Для формування цих навиків рекомендується відпрацьовувати наступні вправи.
1.Маятник між обмежувачами. Водій із заданої відстані (між обмежувачами) починає рух, розганяє автомобіль і зупиняє його, прагнучи торкнутися стійки переднім або заднім бампером, але не збити її. Починають вправу з відстані 5 м між стійками, потім їх розсовують на 10, 15 м. При цьому висоту стійки поступово знижують від 1,5 м на початку вправи до 0,5 м в кінці, аби водій не бачив обмежувача у момент того, що стосується його. Це вправа (з поступовим збільшенням темпу) добре розвиває відчуття відстані до обмежувача. Вправа вважається засвоєною, коли відстань від переднього бампера автомобіля до стійки не перевищує 10 м, від заднього — 20 див.
2.Під’їзд до обмежувача середньою стійкою кузова. При виконанні даної вправи водій повинен їхати, вибравши такі швидкості і режими гальмування, аби зупинитися правої середньої стійкої кабіни автомобіля напроти переносної стійки. Вправу виконують з поступовим збільшенням швидкості, при цьому висоту стійки зменшують з 1,5 до 0,5 м. Якщо забезпечується стійка точність під’їзду (±5 см), то даний навик вважається засвоєним.
3.Габаритні коридори. Виконують переднім і заднім ходом з поступовим збільшенням швидкості проїзду і зрушенням стійок один до одного, залишаючи зазор в кінці вправи не більше 20 см з кожного боку автомобіля. Потім вправу ускладнюють, подаючи автомобіль заднім ходом, заздалегідь розташувавши його поза лінією габаритного коридору (10–15 м вліво або управо).
4.«Змійки» корисно відпрацьовувати також переднім і заднім ходом з поступовим збільшенням швидкості і зменшенням кроку «змійки». Спочатку тренуються, обертаючи рульове колесо двома руками, потім одній (правою, лівою). Причому виконують спочатку «змійку» з постійним, потім із змінним кроком.
5.Заїзд в бокс. Виконується спочатку переднім ходом з положення прямо, потім заднім ходом з розвороту. На першому етапі автомобіль можна подавати заднім ходом з поворотом корпусу, спостерігаючи виконання маневру через праве плече, потім в дзеркала заднього вигляду.
6.Рух по дошці і естакаді дозволяє виробити відчуття габариту. Спочатку вправа відпрацьовується переднім ходом з положення прямо, потім заднім ходом, переднім ходом з поворотом, заднім ходом з поворотом.
7.Вправа по установці автомобіля на стоянку розвиває одночасно статичний окомір і уміння маневрувати заднім ходом. Завдання полягає в тому, аби з вихідного положення за одну спробу встановити автомобіль між обмежувачами паралельно тротуару.